Виховна система класу

Якщо хтось нехтує суспільними справами, він набуває поганої репутації, навіть якщо він нічого не вкрав і взагалі не скоїв жодної несправедливості.

Демокріт

Проблема батьків і дітей, виховання підростаючого покоління стояла перед людством у всі часи. Тому одним із важливих і невідкладних завдань країни на сучасному етапі розвитку є виховання громадянина.

На вирішення цієї проблеми спрямована робота всіх ланок суспільства, перш за все - освітньої системи.

В умовах економічної нестабільності, в період переходу до ринкових відносин відбувається процес моральної та соціальної деградації певної частини учнівської молоді, надмірне захоплення негативними формами комерційного бізнесу, низькопробними зразками вітчизняної та імпортованої зарубіжної культури. Тому вже сьогодні необхідно поставити питання про виховання активного громадянина країни, звертаючи особливу увагу на виховання підростаючого покоління.

2014-2015 навчальний рік був особливим в плані виховання патріота, громадянина України. Згадаймо: гинули люди на Майдані, в зоні АТО, були і діти вбиті та поранені у збройних сутичках на Сході України, порушено територіальну цілісність нашої держави, окуповано Крим. Змінилась Україна, змінилися пріоритети розвитку та цінності українців. Тому  у контексті нових викликів, що постали перед країною та громадянами, школою, родиною, громадою, учителям правознавства випала велика місія у вихованні та формуванні наших дітей важливих громадянських компетентностей, як:

    громадянська позиція,

    громадянська діяльність,

    громадянська свідомість,

    громадянська обізнаність,

    громадянські чесноти,

    громадянські дії.

Усвідомлюючи, що діти, як і дорослі, мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні, я як виховну проблему обрала «Формування активної громадянської позиції учня».

Переконана, що головна мета формування громадянської позиції учнів - це сформувати особистість з системним набором громадянських чеснот, щоб вони вплинули на виховання в кожного учня такої риси як громадянськість. Саме громадянськість, громадянська позиція людини пов’язані з почуттям гордості за країну, її традиції, звичаї, обряди, з повагою до прав і обов’язків громадянина, до Конституції держави. Потреба у громадянськості, як якості людської поведінки, виникає зі становленням громадянського суспільства і є одним з показників рівня демократичності та цивілізованості. Саме цей аспект повинен бути ключовим у громадянській позиції молоді.

Безумовно, складовими громадянськості є знання, переживання та вчинки. Вони перебувають в певних зв’язках та взаємодії при переважанні на певних етапах розвитку індивіда емоційного компонента, формування почуттєвої сфери.  Такі  характеристики  громадянськості   засвідчують   визначальну   роль світогляду особистості у формуванні системи її  ціннісних  орієнтацій, поглядів, переконань, усвідомленні місця в суспільстві, обов'язку і відповідальності перед співвітчизниками, Батьківщиною.

Працюючи над проблемою, залучаю дітей до різних форм знання, розуміння, діяльності й поведінки, спрямованих на прояви громадянськості. До громадянських якостей належать: любов до свого народу, краю, вітчизни, толерантність, демократизм, громадянська свідомість, громадянська гідність, громадянський обов’язок, громадянська відповідальність, громадянська мужність, громадянська діловитість, працелюбність, повага до законів держави, чужої думки. 

Важаю, що неодмінною умовою громадянською виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрархічного, взаємозалежного детермінованого відкритого процесу в його постійному розвитку й саморозвитку. Система громадянського виховання ­–  визнання цінностей кожної людини - суб'єкта відродження України як держави, розвитку громадянського демократичного суспільства, культури  власної життєтворчості. Я, як класний керівник, в основу системи громадянського виховання покладаю процес розвитку особистості ­– її здібностей, інтересів, нахилів, національної свідомості і самосвідомості, соціального досвіду. На мою думку, весь процес діяльності педагога у школі спрямований на виховання громадянина-патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну, творити себе і своє життя, відповідати за власні дії і вчинки і цим впливати на становище і долю класу, школи, суспільства. Такий громадянин характеризується високим рівнем національної, правової свідомості і самосвідомості, громадянською, соціальною відповідальністю, мужністю, готовністю працювати в ім'я розквіту України, захищати її прагнення до інтеграції у світове європейське співтовариство, усвідомленням необхідності досконалого знання державної мови, здатністю неупереджено ставитися до культури інших народів; повагою до Конституції, законів своєї держави, потребою в їх дотриманні; йому властиві високі інтелектуальні, духовні, трудові, художньо-естетичні риси, розумні потреби та установки, прагнення до розвитку творчих здібностей, самовираження, самоствердження і самореалізації, активної діяльності, спрямованої на участь у справах і житті класу, школи, суспільства; реалізацію його демократичних і гуманістичних начал, здатність до виконання громадянського обов'язку.

Мета громадянського виховання ­– сформувати національно свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину, якій притаманні особистісні якості і риси характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка, спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Вони мають органічно поєднуватися з потребою й умінням діяти компетентно й технологічно.

Мета громадянського виховання конкретизується через систему завдань:

üвизнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;

ü усвідомлення  взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;

ü формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу;

      визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;  

      виховання почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;

ü утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;

ü формування соціальної активності і професійної компетентності особистості на основі соціальних умінь: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя га співпраці у громадянському суспільству готовте взяти на себе  відповідальність;

ü здатність розв'язувати конфлікти у відповідності з демократичними
принципами, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбності особистості, відповідальності за свої дії;

ü формування політичної  та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя про закони та законодавчі системи;

ü законотворення в умовах розбудови української державності; виховання поваги до Конституції України, державної символіки, української мови як державної;

ü розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати  особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння визначати проблеми і знаходити шляхи їх розв'язання;

ü формування інтеркультурного менталітету, сприйнятливості до культурного плюралізму, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

ü виховання негативною ставлення до будь-яких форм насильства;

ü формування внутрішньої потреби протистояти проявам шовінізму, фашизму, екстремізму, месіанських налаштованостей;

ü розвиток потреби в оволодінні певного професією, ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності держави, вміння включатись в сучасні виробничі відносини;

ü уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства,
спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаними зі способами соціального захисту.